Спадщина з-за кордону: як прийняти й не пропустити 6 місяців

Строк прийняття — 6 місяців

На прийняття спадщини є 6 місяців з дня смерті спадкодавця (ст. 1270 ЦКУ). Строк не подовжується через те, що ви живете в іншій країні, і не чекає, поки звільниться місце в консульській черзі. Тому з усіх «закордонних» правових питань це — найбільш строкове.

Виняток один: якщо ви постійно проживали разом зі спадкодавцем на момент смерті, ви вважаєтеся таким, що прийняв спадщину, без заяви. Для тих, хто за кордоном, це майже завжди не той випадок.

Головна пастка: заяву не можна подати за довіреністю

Найпоширеніший план — «оформлю довіреність на сестру, вона все зробить» — на першому кроці не працює:

• заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ст. 1269 ЦКУ);
• подання такої заяви через представника за довіреністю не допускається (п. 3.3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, наказ Мін'юсту № 296/5).

Довіреність стане у пригоді, але пізніше — див. нижче.

Як подати заяву, не приїжджаючи

Закон дозволяє надіслати заяву поштою — за умови, що ваш підпис на ній засвідчено. Звідси два робочі варіанти:

1. Консульська установа України — найкращий: заява складається українською, консул засвідчує підпис, апостиль і переклад не потрібні. Запис — через «е-Консул»; саме тут і губиться час, тож записуйтеся одразу, щойно дізналися про смерть.
2. Іноземний нотаріус — якщо консульства поблизу немає. Заяву можна скласти іноземною мовою, підпис засвідчує місцевий нотаріус. Далі потрібні апостиль (країни Гаазької конвенції) або консульська легалізація — крім країн із договором про правову допомогу, як Польща і Чехія, де достатньо перекладу — і нотаріально засвідчений переклад українською.

Заяву надсилають нотаріусу за місцем відкриття спадщини — це останнє місце проживання спадкодавця. Надсилайте так, щоб залишився доказ дати відправлення, і закладіть час на пошту: значення має те, що ви вклалися у 6 місяців.

Після подання заяви довіреність уже можна

Коли заяву отримано і спадкову справу відкрито, решту може робити представник в Україні. Довіреність оформлюється так само — у консульстві (українською, без легалізації, з реєстрацією в Єдиному реєстрі довіреностей) або в іноземного нотаріуса (з апостилем/легалізацією та перекладом; така довіреність у реєстр не потрапляє, тож оригінал треба передати в Україну).

У тексті прямо пропишіть право подавати й одержувати всі документи для оформлення спадщини та отримати свідоцтво про право на спадщину — без цієї фрази нотаріус свідоцтво представнику не видасть.

Податок: 0% чи 23%

Тут проходить найдорожча межа для діаспори:

Тобто син-резидент не платить нічого, а син-нерезидент платить 23% вартості спадщини (пп. 174.2.3 ПКУ). Сплатити треба до нотаріального оформлення: без квитанції свідоцтво про право на спадщину не видадуть (п. 174.3 ПКУ). Спадкоємці зі ставкою 0% декларацію подавати не зобов'язані, решта — зобов'язані.

І знову ключове: нерезидент — це податковий статус, а не громадянство і не наявність тимчасового захисту в ЄС. Виїзд від війни сам по собі резидентства не змінює. Перш ніж змиритися з 23%, перевірте свій фактичний статус — про критерії є окрема сторінка нижче.

Якщо 6 місяців уже минуло

Два шляхи (ст. 1272 ЦКУ):

1. Письмова згода всіх інших спадкоємців, які спадщину вже прийняли, — тоді нотаріус може прийняти вашу заяву поза строком. Найшвидший варіант, якщо в родині немає конфлікту.
2. Суд — позов про надання додаткового строку, якщо причини пропуску поважні.

Реалістичне застереження: сам факт проживання за кордоном суди не визнають поважною причиною автоматично. Переконливо виглядає ситуація, коли ви об'єктивно не могли подати заяву — не знали про смерть, перебували в окупації чи зоні бойових дій, тяжко хворіли, не мали доступу до консульських послуг. Просто «я жив у Німеччині й не встиг» суд, найімовірніше, не прийме, адже подати заяву поштою можна було з будь-якої країни.

Правова база

• Цивільний кодекс України, ст. 1268–1272, 1296–1298;
• Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (глава 10 розділу ІІ);
• Податковий кодекс України, ст. 174 (зокрема пп. 174.2.1–174.2.3 і п. 174.3), п. 167.1;
• Закон України «Про нотаріат».