СЗЧ: відповідальність і законне повернення на службу

Що таке СЗЧ

Самовільне залишення військової частини (СЗЧ) — це відсутність військовослужбовця на службі понад три доби без поважних причин в умовах воєнного стану. Це не те саме, що дезертирство (ст. 408 ККУ) — залишення служби з метою ухилитися від неї назавжди. Як кваліфікувати діяння, визначає слідство за наявними доказами; від кваліфікації залежить і покарання.

Ця сторінка пояснює відповідальність і законні шляхи повернутися на службу. Вона не про те, як ухилитися від служби.

СЗЧ чи дезертирство: у чому різниця

Обидва склади стосуються відсутності на службі, але ключова відмінність — мета (умисел):

• СЗЧ (ст. 407 ККУ) — військовослужбовець залишає частину чи не з'являється на службу, не маючи наміру ухилитися від неї назавжди (умисел «тимчасовий»: сімейні обставини, вигорання, конфлікт тощо). У воєнний час склад утворюється при відсутності понад 3 доби.
• Дезертирство (ст. 408 ККУ) — залишення служби (чи нез'явлення) з метою зовсім ухилитися від неї. Тут тривалість відсутності значення не має — вирішальним є сам намір більше не повертатися.

Намір на практиці доводять за обставинами: чи забрав документи й особисті речі, чи виїхав за кордон, чи переховувався, чи були спроби повернутися. Саме від кваліфікації залежать і санкція (див. нижче), і подальші кроки.

Відповідальність (ст. 407, 408 ККУ)

• СЗЧ під час воєнного стану — ч. 5 ст. 407 ККУ: позбавлення волі від 5 до 10 років.
• Дезертирство — ст. 408 ККУ: позбавлення волі до 12 років.
• Звільнення від відбування покарання з випробуванням (умовний строк) за цими статтями під час воєнного стану не застосовується — лише реальне покарання. Саме тому зволікати ризиковано, а закон свідомо залишає «вікно» для повернення без судимості.

Звільнення від відповідальності за перше СЗЧ (ч. 5 ст. 401 ККУ)

З 7 вересня 2024 року діє ч. 5 ст. 401 ККУ (запроваджена Законом № 3902-IX). Особу, яка вперше під час воєнного стану вчинила СЗЧ або дезертирство, можна звільнити від кримінальної відповідальності, якщо вона:

1. добровільно звернулася з клопотанням до слідчого, прокурора або суду про намір повернутися до цієї чи іншої військової частини для продовження служби; і
2. має письмову згоду командира частини на продовження служби.

Рішення про закриття провадження ухвалює суд. Верховний Суд підтвердив дію цього механізму (постанова ККС ВС від 31.07.2025).

Як повернутися на службу (до 20 вересня 2026 року)

Постановою Кабінету Міністрів № 767 від 12.06.2026 запроваджено спрощений порядок для тих, чиє СЗЧ зафіксоване до 12 червня 2026 року: до 20 вересня 2026 року можна подати рапорт про повернення і самостійно обрати частину (у межах своєї структури — ЗСУ, ДССТ чи НГУ).

Через застосунок «Армія+»: Сервіси → Рапорти → «Повернення на службу після СЗЧ» → обрати частину зі списку → підписати рапорт онлайн. Після погодження (до 7 днів) з'являється статус «У дорозі» — на прибуття до частини відводиться 5 діб. Альтернатива — звернутися напряму до обраної частини або до рекрутингового центру.

Після 20 вересня 2026 року повернення відбуватиметься за загальною процедурою (зокрема через батальйони резерву та суд).

Якщо провадження вже відкрито

Повернення на службу — умова для клопотання до суду про звільнення від відповідальності. Порядок і строки залежать від стадії провадження, тож тут варто діяти разом з адвокатом. Зверніть увагу: сам лише рапорт в застосунку не замінює ухвали суду про закриття справи.

Правова база

• Кримінальний кодекс України, ст. 401 (ч. 5), 407, 408;
• Закон України № 3902-IX від 20.08.2024;
• Постанова Кабінету Міністрів України № 767 від 12.06.2026 (експериментальний порядок добровільного повернення).